Сьогодні існують два методи ранньої діагностики і визначення цукру в крові. Перший, перевірений, — визначення рівня цукру в крові натщесерце. Проте нормальний показнику цьому випадку ще не свідчить про відсутність діабету. Повторно потрібно провести пробний глюкозо-толерантний тест: після визначення цукру натщесерце хворому дають 75 г глюкози і через 1-2 години повторно визначають цукор в крові. Результати такої процедури показують наявність або відсутність цукрового діабету.
Останнім часом у зв’язку із завантаженістю лабораторій застосовується простіший метод діагностики хвороби: визначення цукру в крові через 1-2 год. після їди — так звана постирандіальна гіперглікемія.
Без визначення рівня цукру в крові встановити діагноз неможливо. Норма цукру в крові має становити 3,5-5,5 мілімоль на літр. Якщо цукор вимірюється натщесерце, показник не повинен перевищувати 5,5 ммоль/л, а якщо після їди — 7,5.
За наявності першого типу цукрового діабету лікування хворого без інсуліну неможливе, другого — лікування починається з дієти і дозованих фізичних навантажень. Якщо це не допомагає, застосовують різні сучасні пероральні препарати для зниження цукру в крові. Проте помилково вважати, що цукровий діабет другого типу можна лікувати лише дієтою і таблетками. З віком (через 8-12 років) часто у хворих спостерігається нечутливість до таблеток і більшість з них потребують вживання інсуліну.
Найпоширенішими першими симптомами недуги є: спрага і виділення великої кількості сечі. Хворі п’ють багато рідини вдень і вночі, але спрагу вгамовують ненадовго. Значне виведення рідини веде до зневоднення організму, виявом чого є сухість слизової оболонки в роті, сухість шкіри, зниження її еластичності, пружності, швидка втрата маси тіла при підвищеному апетиті — до 8-10 кг за 2-3 місяці. Розвивається слабкість, розлад діяльності серцево-судинної системи (частий пульс, зниження артеріального кров’яного тиску).
Клінічні вияви цукрового діабету у підлітків і літніх людей дещо відмінні. У молодих захворювання починається гостро. Описані ознаки виникають за кілька тижнів, а іноді днів, швидко підвищується рівень ацетону в крові і з’являється в сечі. У осіб похилого віку явища наростають поступово, протягом кількох місяців з часу перших ознак недуги.
Трапляється, що недуга якийсь час не має виразних клінічних ознак. Такий прихований, або латентний, діабет — легка форма, яка згодом, як правило, переходить у тяжчу — виражений діабет. Латентний цукровий діабет може тривати кілька років без таких характерних ознак, як спрага, підвищене виділення сечі, схуднення. А тим часом людина страждає від тривалого не загоювання ран, фурункульозу, кровоточивості ясен, особливо від свербіння шкіри по всьому тілу або на окремих його ділянках.
Це основні ознаки, за якими людина сама може суб’єктивно запідозрити наявність у себе цукрового діабету. А єдиним об’єктивним переконливим критерієм діагностики хвороби є визначення цукру в крові.
Схильність до діабету, або так званий період потенціального діабету, існує в людей, батьки яких чи хтось із них хворів на цукровий діабет. У цей період не буває жодних ознак діабету, навіть діагностична проба з глюкозними навантаженням нормальна.
Думка про наявність потенціального діабету повинна виникати також при народженні великих дітей — понад 4,5 кг, а також у жінок із ускладненням під час вагітності, наприклад, з токсикозом або загибеллю плода в період вагітності.
Жителі м. Калуша та Калуського району мають можливість провести обов’язковий мінімум обстежень: глюкоза крові, загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз, УЗД та ЕКГ, консультація ендокринолога, окуліста, невропатолога, хірурга,рівня глікозильованого гемоглобіну, що є важливим показником як для хворих на цукровий діабет, так і для тих, хто ще не знає, що хворий.
Галина ГУТ, лікар-ендокринолог
